Не покiрна рiчка

В"?ться наче зм?йка,
не пок?рна р?чка,"-
хлопець ?з П?щанки,
дзв?нко засп?вав,
а його Мар?чка,
молода д?вчина,
з фронтом в?дступала,
серед чорних хмар...
П?сня ця сердечна,
з нею не розлучна,
й завела Мар?чка
п?сню через б?ль,
? солдати дружно
п?сню п?дхопили,
"...тулиться близенько,
у п?дн?жжя г?р."
" Та нехай см??ться,
не пок?рна р?чка...,"
Другий Укра?нський
фронт весь п?дхопив,
а д?вча маленьке,
збивши бос? н?жки,
?з фашистом п?длим,
посеред пол?в...
Й полет?ли бомби...
падали солдати,
й молодий солдатик,
той, що тут сп?шив,
б?г, немов живий ще,
й голова на плаху,
пала недвижимо...
у кривавий пил...
...Та сердечна п?сня,
в небеса злет?ла,
"все- р?вно на той б?к,
я пут? знайду...",-
? Господня сила,
сина направляла,
в Рай Святий ?з пекла,
з гр?зного пут?...
...Й воював ?ванко,
? сп?вав ?ванко,
? шептав: Мар?чко,
я тебе знайду,
"чу?ш, чи не чу?ш,
чар?вна Мар?чко,
я до твого серця,
кладку прокладу..."
...В мужност? народн?й,
смерть прийшла фашизму,
? прийшов ?ванко,
ранений з бо?в,
"... а на тому боц?,
де живе Мар?чка,
в хат? що сховалась,
у зелений б?р".
З першого куплета,
ц? слова знайшов в?н,
? знайшов Мар?чку,
в щебет? птах?в,
спл?в ?? в?ночок,
з б?ло? ромашки,
з синьо? волошки,
з воленьки пол?в...
Славтесь, укра?нськ?
хлопц? та д?вчата,
слався, наш хоробрий
непок?рний Р?д,
той, що бив ? бити,
буде супостата,
серед г?р Карпатських,
? серед степ?в.
Слався, Укра?но,
м?й Донбасе, слався!
Перемога славна
з нами на в?ки,
мат?нко Мар??,
батечку ?ване,
п?сня хай зл?та?,
у потоц? мр?й...
Хай Господь спасе нас,
хай Господня слава,
тут полум"ян??
посеред степ?в,
слався, Нерушима
Подвига Держава,
бережи в?д смерт?,
дочок та син?в.
" ? нехай см??ться,
не пок?рна р?чка,
все- р?вно на той б?к,
я пут? знайду,
чу?ш чи не чу?ш,
чар?вна Мар?чко,
я до твого серця,
кладку прокладу..."

Метки:
Предыдущий: Так душевно, просто, от души
Следующий: Тишина - состояние природы