Украина тридцать лет назад и сегодня
Державний Ки?ве, не помились...
1992 год. Учредительный Конгресс украинских националистов в Киеве.
Приезжий американский украинец объяснил Киеву, куда указывает гетманская булава (памятник Богдану Хмельницкому): на Север, на Москву, на врага. Присутствующий Президент Кравчук промолчал (согласился?).
Були братами. А тепер – сус?ди?
Чи ми н?коли не були братами?
? мали згоду т?льки за гратами,
А воля наша на розлад? з?йде?
Невже Карпати встануть пом?ж нами
Ст?ною свар, зневаги й ворожнеч?,
Мости й шляхи м?ж нами пон?вечать,
? заростуть стежини бур'янами?
Сп?вають – ?Ще не вмерла Укра?ни…?,
А серце не сп?ва?, не рад??,
Бо на уламках в?ри ? над??
Ру?н майбутн?х вже повстали тiнi.
Державний Ки?ве, не помились,
Вважаючи за ворога сус?да,
Що укра?нцям братом був колись.
Я закликаю: Ки?в, схаменись!
Не схаменувся…
Прошло тридцать лет. Всего тридцать лет с тех пор, как США назначили Россию истинным и вечным врагом Украины. И уже тридцатилетние украинские ?патриоты? с материнским молоком восприняли неукротимую европейскую мечту – укротить и укоротить Россию.
На все вопросы и сомнения жизнь дала утвердительный ответ.
Не схаменувся Ки?в.
Минуло тридцять рок?в, ? збулося
Все, що примарилось, або наснилось.
Кра?на захиталась, нахилилась,
Немов п?д в?тром на лану колосся.
Бо Ки?в помилився. Схаменутись
Нестало вол? п?д ярмом чужинц?в.
Колоссю на лану не роз?гнутись
Без розуму та волi укра?нц?в.
Були братами. А тепер – сус?ди.
Забули майже, що були братами,
? згоди вже не буде пом?ж нами
Вона п?шла в?д в?д нас,а знов–чи прИйде?
Бо вже Карпати стали пом?ж нами
Ст?ною свар, зневаги й ворожнеч?,
Мости й шляхи м?ж нами вже н?вечать,
? заросли стежини бур'янами.
Сп?вають небораки – ?Ще не вмерла…?,
А в серц? б?ль, в очах сльоза кр?зь в??,
Бо на уламках в?ри ? над??,
Та на ланах ростуть гарматн? жерла.
Бо чорнозем родючий майже знято
З потилиц? земл? на батьк?вшин?.
В?н б?льше не потр?бен Укра?н?,
? укра?нцям - на шляху до НАТО,
Де бути ?м лише гарматним м`ясом
У т?й страшн?й в?йн? проти Рос??.
Для того ж НАТО i гармати с??
Де т?льки можна, бо не ма? часу.
1992 год. Учредительный Конгресс украинских националистов в Киеве.
Приезжий американский украинец объяснил Киеву, куда указывает гетманская булава (памятник Богдану Хмельницкому): на Север, на Москву, на врага. Присутствующий Президент Кравчук промолчал (согласился?).
Були братами. А тепер – сус?ди?
Чи ми н?коли не були братами?
? мали згоду т?льки за гратами,
А воля наша на розлад? з?йде?
Невже Карпати встануть пом?ж нами
Ст?ною свар, зневаги й ворожнеч?,
Мости й шляхи м?ж нами пон?вечать,
? заростуть стежини бур'янами?
Сп?вають – ?Ще не вмерла Укра?ни…?,
А серце не сп?ва?, не рад??,
Бо на уламках в?ри ? над??
Ру?н майбутн?х вже повстали тiнi.
Державний Ки?ве, не помились,
Вважаючи за ворога сус?да,
Що укра?нцям братом був колись.
Я закликаю: Ки?в, схаменись!
Не схаменувся…
Прошло тридцать лет. Всего тридцать лет с тех пор, как США назначили Россию истинным и вечным врагом Украины. И уже тридцатилетние украинские ?патриоты? с материнским молоком восприняли неукротимую европейскую мечту – укротить и укоротить Россию.
На все вопросы и сомнения жизнь дала утвердительный ответ.
Не схаменувся Ки?в.
Минуло тридцять рок?в, ? збулося
Все, що примарилось, або наснилось.
Кра?на захиталась, нахилилась,
Немов п?д в?тром на лану колосся.
Бо Ки?в помилився. Схаменутись
Нестало вол? п?д ярмом чужинц?в.
Колоссю на лану не роз?гнутись
Без розуму та волi укра?нц?в.
Були братами. А тепер – сус?ди.
Забули майже, що були братами,
? згоди вже не буде пом?ж нами
Вона п?шла в?д в?д нас,а знов–чи прИйде?
Бо вже Карпати стали пом?ж нами
Ст?ною свар, зневаги й ворожнеч?,
Мости й шляхи м?ж нами вже н?вечать,
? заросли стежини бур'янами.
Сп?вають небораки – ?Ще не вмерла…?,
А в серц? б?ль, в очах сльоза кр?зь в??,
Бо на уламках в?ри ? над??,
Та на ланах ростуть гарматн? жерла.
Бо чорнозем родючий майже знято
З потилиц? земл? на батьк?вшин?.
В?н б?льше не потр?бен Укра?н?,
? укра?нцям - на шляху до НАТО,
Де бути ?м лише гарматним м`ясом
У т?й страшн?й в?йн? проти Рос??.
Для того ж НАТО i гармати с??
Де т?льки можна, бо не ма? часу.
Метки:
