Светлой памяти Бориса Никитовича Рудика. яз. украи

Св?тл?й пам’ят? добро? людини,
Рудика Бориса Микитовича.

Хмари затягло над Старим м?стом,
Сонце заховалось водночас,
Може, д?йсно, це ? ненавмисно,
Що кружля? листя навкруг нас.

Б?лим птахом до небес п?днявся,
До з?рок далеких полет?в…
З р?дними раптово попрощався,
Так ? не побачив нових жнив…

Б?ля хати яблун? чекають,
Звикли до його терплячих рук…
? вони, теж горе в?дчувають,
Сиротливо падають на брук…

А навкруг стривожена родина,
Б?ль сердець. П?дступний дол? рок…
Ось веде стежина до калини,
В тишу в?чну, де лиш блиск св?чок.

Р?чки береги, немов намисто,
Там, десь, залишився давн?й сл?д,
А на душах розчинився л?д…
Хмари затягло над Старим м?стом.

7 серпня 2007 року.
Автор Геннад?й С?вак.