Смак кровi

СМАК КРОВ?

В?н бачив Першу Св?тову,
Вона лишила поп?л серц?.
? кров’ю скроплену траву
Не забував малюк до смерт?.

Отець – священик раз-у-раз
Твердив, виховуючи сина:
?Москаль та лях чуж? для нас.
Наш край не Русь, а Укра?на.

Сади ?х, синку, на нож?,
Очищуй землю в?д зарази?.
Малюк зростав, ? лють в душ?
Мов Рак, пустила метастази.

Все починалось не з? зла,
Все почалось, мов гра невинна.
Та не до Господа вела
Цим хлопцем обрана стежина.

Спливали дн?, хлопчина ждав.
В?н готував себе до бою.
? кожен ранок обливав
Себе водою крижаною.

В?н вир?с та вступив в ОУН,
Лист?вки друкував у Львов?.
Але в душ? буяв тайфун,
Юнак жадав людсько? кров?.

? в?н зробив св?й перший крок.
Теракт! Пролито кров невинну.
В?н не тремт?в, зробив ковток,
Смак кров? лиш сп’янив зв?рину.

Так в св?т людей прийшов вамп?р:
Потворний, хижий, мов химера.
В?д зв?ра народився зв?р.
Його ?м’я – Степан Бандера.

СОЛОМ?Я ГАЛИЦЬКА
(липень 2017)