Передгроззя

Гуляють люди на Хрещатику,
де пролилася кров колись,
и серце тисли, як лещатами,
коли минув вже падолист.

Тепер усе п?шло в ?стор?ю,
? не залишилось сл?д?в,
на громадянськ?й акватор??
неначе дощ прошаруд?в.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Молодики поблизу дрочаться,
облизуються, мов коти.
А хмари знову он клубочаться,
ось-ось ? гр?м загуркотить.


Метки:
Предыдущий: Царь царей 1530г. 1584г
Следующий: Летать мечтают дети