Привiт вiд вчительки
Л. В. Парахонськiй
Фотокартка аж iз Феодосi?:
Мила вчителька, ще молода...
Чи мене пам’ята? ще й досi i
Чи щаслива була в тi лiта?–
У лiта, що промчалися птахами –
I як наслiдок – кiлька рядкiв...
Я шукав би себе мiж невдахами,
Але вчасно привiт прилетiв...
Подарунком ялинковим iз мiшка --,
Кiлька слiв дорогого листа...
Незабутн? обличчя i посмiшка,
В кожнiй рисi -- сама доброта.
Поринав у печалi декадами
Вдалинi вiд сердечних людей.
А вiднинi вiд долi чекатиму,
I надалi щасливих вicтей…
Фотокартка аж iз Феодосi?:
Мила вчителька, ще молода...
Чи мене пам’ята? ще й досi i
Чи щаслива була в тi лiта?–
У лiта, що промчалися птахами –
I як наслiдок – кiлька рядкiв...
Я шукав би себе мiж невдахами,
Але вчасно привiт прилетiв...
Подарунком ялинковим iз мiшка --,
Кiлька слiв дорогого листа...
Незабутн? обличчя i посмiшка,
В кожнiй рисi -- сама доброта.
Поринав у печалi декадами
Вдалинi вiд сердечних людей.
А вiднинi вiд долi чекатиму,
I надалi щасливих вicтей…
Метки: