Звiр

Ск?льки б хвилин не минуло,
Дн?в, тижн?в, рок?в.
Не з?треться кров на долонях.
Це було на справд? - не м?ф.

Кривава смертельна пожежа,
Кра?ни ковтала з к?стками.
Нацистська зал?зна ручища,
Горлянку народу стискала .

Як зв?р, що не ма? притулку,
Як пов?нь, що дико люту?.
На шмати розтрощу? землю,
Ар?йську державу буду?.

Для нього ?дея дорожче,
За тисяч? тисяч житт?в,
За мир ? за спок?й людини,
За душ? хоробрих б?йц?в.

Коли не було вже над??,
? начебто всесв?т в полон?.
Радянська Велика Людина,
Гвинт?вку взяла у долон?.

Загублено було м?льйони,
Найкращих у св?т? людей.
Бо хтось розр?зня? погано,
Ц?нн?сть життя та ?дей.

Тод? в?дстояли кра?ну,
? кожну травинку у пол?.
Фашистському зв?ру вже досить,
Тримати наш дух у невол?.

Здобули батьки перемогу,
Ц?ною, яку не зл?чити.
Щоб юнкери небо не дерли,
? жили у злагод? д?ти.


Якщо ми забудемо тих,
Хто руками тримав перемогу .
Ми н?коли в житт? не знайдемо,
До майбутнього справжню дорогу.


Велика потр?бна пошана,
Мисливцям на страшного зв?ра.
Вони захистили наш спок?й,
До них наша вдячн?сть ? в?ра!