На згадку про зустрiч

Поспiлкувавшись з Вами, нiби я
В далекому дитинствi побувала,
Немовби мама золота моя
Так лагiдно зi мною розмовляла.

Немов лани i кручi Укра?ни
Я знову бачу через сто дорiг,
Блакитне небо надi мною плине,
Ступаю знов на батькiвський порiг.

Вдивляюсь знову в посивiлi скронi
Тих, що мене чекали стiльки лiт,
I обережно я беру в долонi
Акацi? пахучий бiлий цвiт.

Акацiя у нашому дворi,
Колись маленька, дiста? до неба,
Дару? цвiт вже iншiй дiтворi…
Сльоза в очах бринить… Але не треба…

Не треба плакати… Куплю квиток
В дитинство босоноге – в Укра?ну,
Щоб на вишневий глянути садок,
Про нього пам’ять передати сину.
2006