До ювiлею братства -60-
Шлях, довжиною в 60 рок?в …
В?н злитий кров’ю , сповнений стражданням!
Тож в?римо: Спаситель нас пров?в
Кр?зь труднощ? ,борню й випробування …
Гон?ння та в’язниц? не змогли
Дух сильний в?рних християн зламати ,
На смерть см?ливо д?ти Бож? йшли ,
Були готов? до страждань, до страти…
Зд?йнявши пил , дзвен?ли ланцюги,
Йшли в табори достойно християни, Знущання й б?ль терп?ли навкруги…
Кровили рани, тиснули кайдани…
Т?, котрих св?т весь недостойний був
Понев?рялись в камерах тюремних,
Приниження терп?ли ? ганьбу,
Та Господу ? там служили ревно!
? розлучалися батьки з д?тьми
Можливо , щоб зустр?тись вже у неб?!
Та не вмирала в?ра у п?тьм? ,
Лиш в?дчувала в Господ? потребу.
Як насувались хмари грозов?
Смерть в с?м’? в’язн?в зазирала часом,
Збирались сльози сироти й вдови
У в?чних небесах в страждання чашу.
Геро? в?ри йшли Христа шляхом,
Вела ?х в небо ?Via Dolorosa?.
За те що не мирилися з гр?хом,
Господь зливав благослов?ння роси!
Йшли, й в?рили у в?чне майбуття ,
Страждання жереб з рад?стю приймали!
? з ризиком для власного життя
Та?мно Слово Боже друкували.
Нам не зл?чити вс?х страждань ? сл?з!
За д?ло в?ри в’язн?в - не зл?чити!
? тих, хто Св?тло у темряву н?с,
Смерть не змогла ?з Богом розлучити!
Та хмара св?дк?в заклика? нас :
На шлях страждань нехай спогляне кожен!
Годинник св?ту б’? останн?й час!
За в?рними гряде Христос, Син Божий!
Вола? в небо мученик?в кров:
Коли, Владико , св?т судити будеш?
Та в?чна безкорислива Любов
Ще й нин? до спас?ння гр?шних будить!
Не зна?мо , що завтра принесе …
Свободу для спасенних, чи гон?ння …
Нехай турбу? нас понад усе:
До смерт? кожен щоб лишився в?рним!
-ДЛВ-
В?н злитий кров’ю , сповнений стражданням!
Тож в?римо: Спаситель нас пров?в
Кр?зь труднощ? ,борню й випробування …
Гон?ння та в’язниц? не змогли
Дух сильний в?рних християн зламати ,
На смерть см?ливо д?ти Бож? йшли ,
Були готов? до страждань, до страти…
Зд?йнявши пил , дзвен?ли ланцюги,
Йшли в табори достойно християни, Знущання й б?ль терп?ли навкруги…
Кровили рани, тиснули кайдани…
Т?, котрих св?т весь недостойний був
Понев?рялись в камерах тюремних,
Приниження терп?ли ? ганьбу,
Та Господу ? там служили ревно!
? розлучалися батьки з д?тьми
Можливо , щоб зустр?тись вже у неб?!
Та не вмирала в?ра у п?тьм? ,
Лиш в?дчувала в Господ? потребу.
Як насувались хмари грозов?
Смерть в с?м’? в’язн?в зазирала часом,
Збирались сльози сироти й вдови
У в?чних небесах в страждання чашу.
Геро? в?ри йшли Христа шляхом,
Вела ?х в небо ?Via Dolorosa?.
За те що не мирилися з гр?хом,
Господь зливав благослов?ння роси!
Йшли, й в?рили у в?чне майбуття ,
Страждання жереб з рад?стю приймали!
? з ризиком для власного життя
Та?мно Слово Боже друкували.
Нам не зл?чити вс?х страждань ? сл?з!
За д?ло в?ри в’язн?в - не зл?чити!
? тих, хто Св?тло у темряву н?с,
Смерть не змогла ?з Богом розлучити!
Та хмара св?дк?в заклика? нас :
На шлях страждань нехай спогляне кожен!
Годинник св?ту б’? останн?й час!
За в?рними гряде Христос, Син Божий!
Вола? в небо мученик?в кров:
Коли, Владико , св?т судити будеш?
Та в?чна безкорислива Любов
Ще й нин? до спас?ння гр?шних будить!
Не зна?мо , що завтра принесе …
Свободу для спасенних, чи гон?ння …
Нехай турбу? нас понад усе:
До смерт? кожен щоб лишився в?рним!
-ДЛВ-
Метки: