Ф вейський Павло

Ф?вейський Павло

Поема духовна


Ну що ж, пустиня...
Ходьби чотири дн? —
? п?сля третього —
куди — те Бог
лиш зна?


ходи чи не ходи
води
нема?...


? — Той,
? в Нього ? чи?сь — сл?ди...
бо так було
перед одним Павлом —
В?н гору розсува?
а вже печера ?
а в н?й вода
?...


! як сталось??
смерть же життя — та блискавично
виявля?!..
й хто воду Божую
схова??..


?Заходь, Антон?ю...
Як добре —
ти прийшов...
Скидай сандал?.? А видно —
й так все
зна?...


?А Той для праведника —
й Сонце утиска?.? —
мо’ скажуть т?,
хто в Боз? зна?.


?Ти сам — чи в тайн?...
В?д слави людсько? —
чи сам вт?каю??


?? лев — пустиню
й Бога краще зна?.?


?П?деш ? принесеш —
щоб мене в плащаницю
загорнути.?


...Заледве встиг Антон?й
повернутись —
прийшли два леви
й вирили яму!..


Що в тайн? —
в тайну може загорнутись.


? може з тайни
хтось б?льше виповзе
до тями...

30.01.2021,
пам’ять начальника вс?х монах?в Антон?я Великого


Метки:
Предыдущий: 3. Герои Меча и Магии. Принц Николай продолжение
Следующий: И век как миг история в письмах