З циклу Палата 6 Без iменi

А ви мен? тут ?з пропов?дями не л?зьте!
В мене — п’ятеро, я — багатод?тна мати.
Теж мен? — п?зн?й терм?н, ваг?тн?сть...
Тут чорним по б?лому — перервати!

Я знаю, що дитина вже руха?ться,
Ви ж л?кар?, не священики, тож будьте ласкав?,
Роб?ть, що потр?бно, год?, наслухалася!
Я — мати! ? я у сво?му прав?!

Набридло вже: де була, що ран?ш соб? думала...
А що таке п’ятеро, ви ма?те хоч зелене поняття?
Одне вже велике, а решта — мал-мала...
Утрет? повторюю: я — багатод?тна мати!

Мо? права законом охороняються!
Ну все, побалакали. Куди лягати?
Це хай там пов?? “предохраняються”!
? заява, ? резолюц?я — перервати!

Ой-ой-ой! Усе? А воно кричить?
Ну, то й що, що живим народилося?
Ви ж л?кар, не я, щось йому зроб?ть,
щоб не кричало. Ви ж на те вчилися!