всмзполовиною

Так, слухай, мене вже т?па? всього :)
Зв?сно я дочекаюсь, але т?па? в?д ц??? нев?домост?. Бо чого саме я дочекаюсь? ХТО ЦЕ ЗНА? ? У КОГО СПИТАТИ?!
? от ще: я пишу ц? рядки, але ж не знаю як саме ти вир?шиш. ? це оч?кування доводить до сказу. Я про т?пання вже згадував?

Я нав?ть почав брати з собою телефон, коли виходжу на "перекур" - а що як ти подзвониш раптово? До реч?, курити також хочеться, але я не буду.

Оце не находжу соб? м?сця в?д думок: як же мен? тоб? про себе дати знати. Не знаю нав?що. Ну тобто як, зв?сно знаю - хочу щоб ти про мене знала. Але не знаю нав?що це саме зараз. Можливо якийсь прихований (або не прихований) страх.

А пройшло всього "лише" в?с?м з половиною годин п?сля того, як я поклав слухавку. Ну от ск?льки це? Це ж м?зерно, см?шно мало. Чи не так? Для мене - н?.

До нового року залишилось чотири з половиною години. А до в?дпов?д? на мо? н?м?, але так? кричущ? питання - дв? доби. Або три доби.

Метки:
Предыдущий: Ночной звонок
Следующий: Цитируя НР 226 Ещё РАз С Новым Годом!