Плюс Така собi лiрична героiня
ми, власне, виросли на р?зн?й музиц?, хлопчику)
? не примружуй так оч?
тво? - не так?, щоб я продала себе з ус?м тим лахм?ттям що назива?ться "его"
ти б подивився на мою душу, коли рОкова музика розбива? вдрузки мою романтичн?сть. та ти зна?ш, що це ниц?сть -
дивитися потай у чужу душу, ти нав?ть, певно, не п?дглядав н? за ким за сво? чесне життя.
танцюють на довгих дротовидних палях випран? штани ? чорн? светри, все таке непривабливе, що нав?ть не уявляю, як то люди на себе таке надягають.
але перли з зеленим - то добре, чу?ш, хлопчику - то добре, зм?шувати перли з зеленим. Якось тод? хочеться довгомундштучних сигареток ? тоненько? стр?чки неглямурного, гладенького диму.
я не знаю тебе, хлопчик.
та, правда, хто в наш час щось про когось зна? ?
отож.
так що залишимо ц? питання.
мо? л?жко не знало б?лих простирадел вже через мою нелюбов до ц??? шпитально? традиц??. але хоч так, хоч н? - я не можу на ньому заснути.
н?яко? спор?дненост? людини ? предмета, це мене зн?чу? трохи, але не б?льше н?ж оце саме "трохи".
коло мене кружля? купка червонястих наречених. та н?, шуткую, я ще не наст?льки божев?льна, ще не досить.
тож можеш дивитись, дивитись, але не ч?пати. тод? у мене н?велю?ться в?дчуття зимово? скорботи, а ти .. не думаю, що це мен? зараз важливо.
хлопчику, ти така примара для мене, чесно. ? не похнюплюй свого носика, краще подивись гр?зно ? хай мо? к?сточки затрусяться н?би крейдян?.
можливо, ? т?льки "можливо", я дам тоб? доторкнутись до мо?х пов?к.
шуткую - не дам. це вже буде романтична каламуть, а я зараз не така банально романтична, не ж?ночна, певно. ц?каво.
я от подумала, коли перестали ми так тотально писати одне одному листи ?
так? чудово паперов? ? так? невимовно тл?нн? ?
з вузликами л?тер, з син?ми, чорними малюночками по кутках ? ритуальним прив?танням. так, десь тод?, коли листи стали надходити за секунду до адресата.
прим?тив?зац?я, загальна прим?тив?зац?я.
а як же тво? тепло, тво? буковки-вензельки, де той ?мпресс?он?стичний настр?й кожного листа ?
нема..так, нема.
пробач, хлопчику, я ст?льки вигадала.
ст?льки всього.
не було лист?в, не було чогось мого.
все фантазерство.
все мо? марнославство.
але точно кажу тоб?, хлопчику, б?лих простирадел у мене не було н?коли.
***
музикуйте :
Three Days Grace - On My Own
Сплин - Лиличка (стихи - В. Маяковский)
Сплин - Аделаида
? не примружуй так оч?
тво? - не так?, щоб я продала себе з ус?м тим лахм?ттям що назива?ться "его"
ти б подивився на мою душу, коли рОкова музика розбива? вдрузки мою романтичн?сть. та ти зна?ш, що це ниц?сть -
дивитися потай у чужу душу, ти нав?ть, певно, не п?дглядав н? за ким за сво? чесне життя.
танцюють на довгих дротовидних палях випран? штани ? чорн? светри, все таке непривабливе, що нав?ть не уявляю, як то люди на себе таке надягають.
але перли з зеленим - то добре, чу?ш, хлопчику - то добре, зм?шувати перли з зеленим. Якось тод? хочеться довгомундштучних сигареток ? тоненько? стр?чки неглямурного, гладенького диму.
я не знаю тебе, хлопчик.
та, правда, хто в наш час щось про когось зна? ?
отож.
так що залишимо ц? питання.
мо? л?жко не знало б?лих простирадел вже через мою нелюбов до ц??? шпитально? традиц??. але хоч так, хоч н? - я не можу на ньому заснути.
н?яко? спор?дненост? людини ? предмета, це мене зн?чу? трохи, але не б?льше н?ж оце саме "трохи".
коло мене кружля? купка червонястих наречених. та н?, шуткую, я ще не наст?льки божев?льна, ще не досить.
тож можеш дивитись, дивитись, але не ч?пати. тод? у мене н?велю?ться в?дчуття зимово? скорботи, а ти .. не думаю, що це мен? зараз важливо.
хлопчику, ти така примара для мене, чесно. ? не похнюплюй свого носика, краще подивись гр?зно ? хай мо? к?сточки затрусяться н?би крейдян?.
можливо, ? т?льки "можливо", я дам тоб? доторкнутись до мо?х пов?к.
шуткую - не дам. це вже буде романтична каламуть, а я зараз не така банально романтична, не ж?ночна, певно. ц?каво.
я от подумала, коли перестали ми так тотально писати одне одному листи ?
так? чудово паперов? ? так? невимовно тл?нн? ?
з вузликами л?тер, з син?ми, чорними малюночками по кутках ? ритуальним прив?танням. так, десь тод?, коли листи стали надходити за секунду до адресата.
прим?тив?зац?я, загальна прим?тив?зац?я.
а як же тво? тепло, тво? буковки-вензельки, де той ?мпресс?он?стичний настр?й кожного листа ?
нема..так, нема.
пробач, хлопчику, я ст?льки вигадала.
ст?льки всього.
не було лист?в, не було чогось мого.
все фантазерство.
все мо? марнославство.
але точно кажу тоб?, хлопчику, б?лих простирадел у мене не було н?коли.
***
музикуйте :
Three Days Grace - On My Own
Сплин - Лиличка (стихи - В. Маяковский)
Сплин - Аделаида
Метки: