УН

Казала бабця "Сл?д вперед ?ти
Хоча журба ? бродить поп?д тином.
Але ти незважай на те, св?ти!
Св?ти мов сонце, ти моя дитино!

Бо той, хто носить св?тло у душ?,
Н?коли не залишиться без мр??.
Прямуй до не? впевнено, мерщ?й!
Про що б там не казали люди зл??."

В очах бабус? доброта та жаль,
Любов ? смуток в волошков?м пол?.
Т? св?тл? оч? в?чност? вуаль
Давно закрила в?д лихо? дол?.

Але слова бабусин? жив?!
Вони у в?тр? що шумить в тополях,
У мальвах, у нескошен?й трав? -
Завжди ? скр?зь вони з? мною поряд.

Це той зв'язок, який не роз?рвеш.
В?н те, що залиша?ться нетл?нно.
Нема йому н? терм?ну, н? меж
Бо то ? зветься НАША УКРА?НА!

Натал? Амар

#Укра?ноМоя #Бабусин?Слова #Н?Терм?нуН?Меж

Метки:
Предыдущий: Время Демонов И Ребер
Следующий: ОдаСильным