Донька-7

В вихованн? батько завжди
Вибирав жорстку методу.
Щоб дружина й д?ти газду
Слухались, неначе Бога.

Кожне слово батько д?лом
Припечатував до попи.
Ну, а родич? крутились,
Наче мухи у окроп?.

Гримне, наче громовиця,
Й д?ти - миттю за столом,
Коли батько вдома злиться,
Краще прослизнуть котом.

Вимагав досягнень й звершень,
У щоденнику - в?дм?нно,
Бо якщо не серед перших -
Нащо вчитись взагал? тод?.

Та биттям ? покаранням
Можна д?тям вибить м?зки,
? не першими - останн?ми,
Будуть усп?хи невт?шн?.

Як би батько не старався -
Кулаком грим?в зал?зним,
Але донька пасла задн?х -
Хоч в кутку ридала сл?зно.

Батько закрутив вс? гайки,
Аби вплинуть на усп?шн?сть,
Та брехуха била байдики -
? см?ялась - а нав?що?

Батько п?нився в?д крику,
А донька - рада старатись.
В?н, як лев п?дбитий рикав,
Ледь тримавсь, щоб не з?рватись.

А ?й байдуже, см?ючись,
Йде супроти паравозу.
Хоч в?н д?вчину розплющить -
Не лишивши й запах рози.

А донька - нутром бунту?,
Ставлячи життя на кон.
Хто ж з них двох в в?йн? спасу? -
? залишить першим фронт.