Апостол правди i науки

? день ?де, ? н?ч ?де.
?, голову схопивши в руки,
диву?шся: чому не йде
апостол правди ? науки?!
Тарас Шевченко

Ми – напрочуд сором’язлива раса…
Не по соб? нам – все бо в нас сво?:
земля ? надра, дух ? мова наша.
Сус?дка ж з нас кровицю жадно п’?.

Як втамувати лют? апетити,
що ма? хижий, хтивий людо?д?
Допоки вже наш люд в кров? топити
? кидати у вир нелюдських б?д?

Ключ? до р?шень – в помислах Тараса:
його Кобзар – до вол? й сили код,
дороговказ на м?жнародн?й трас?
в?д власних й ?мпортованих негод!

Нехай наш меч Тарасом освятиться,
наш крицевий, твердий каральний меч!
Без просу не п?ду в твою св?тлицю,
то ж поважай ? ти мою картеч!

Моя душа геть гн?вом вибуха?
? вибухне тротилом ще не раз,
якщо урвеш священний шлях до раю…
Бо в мене ? апостол – м?й Тарас!

Шануймо ж, гей, мес?ю ? пророка!
Прислухаймось до меседж?в його –
й ростиме правда й мудр?сть р?к за роком
в очах людей!
? – чорта самогО!

6.03.2021
? Олеса Удайко
__________________
От? ознаки вандал?зму "славних прад?д?в великих
правнук?в поганих" - з недавнього Донбасу (?нтернет).

Метки:
Предыдущий: Все мужчины пишут стишки
Следующий: Люди - как птицы