Сон-174

Мамки вийшли в дв?р ?з д?тьми -
Ладн?, чемн? та весел?,
Аби разом порад?ти,
Й погуляти на качелях.

Д?тки слухаються неньок -
Йдуть до рук та веселяться,
Як не бачили не день ?х,
А не менше, н?ж пятнадцять.

Мамки також, як леб?дки,
Линуть до сво?х д?ток,
Наче не вони - а в?дьми
?х в?ддали в дитсадок.

На вустах - зл?та? усм?х,
У очах - горять ?скринки,
Проминула мить розлуки,
Прийшла зустр?ч? годинка.

Вверх ? вниз - як пташки крила,
Рветься гойдалка на волю,
? малята в н?й у вир?й
Полет?ли б - гойда-гойда.

Поп?рнали б у хмаринц?,
Й покатались на веселц?,
? матусям по п?р?нц?
Скинули б - нехай озветься.

Але мат?нки усм?шка -
?х верта? знов на землю,
В дитсадок чека дор?жка -
Й вихователька недремна.

Д?тки вдягнен? гарненько,
Усм?хаються - ? грають,
? на них щаслив? неньки,
З? сльозами поглядають.

Часом - зиркають на ?нших,
З материнським ?нтересом,
Впевнитись, - нема? л?пших,
Ан?ж принци ? принцеси.

У ?дил?? чудесн?й -
Небом пролетять лелеки -
Й принесуть в вузлах на весну,
Ще пухнастик?в маленьких.