Сон-322

Кр?зь молодост? беспощадне сито -
Чи вдасться зерном впасти в чорну землю,
А чи половою у решет? лишитись,
За в?тром зекрутившись в вихор-петлю.

Як? ж бо ц? критер?? в?дбору?
Кожен для себе вир?шить окремо -
Обличчя, розум, серце - нев?домо,
Чим позначити - ?кс у теорем?.

Тож кожен ставить ставки - наче в ?грах,
? жде, куди життя його поверне,
Та перемога - це не зовс?м виграш,
Й поразка - це не програш надаремне.

Хтось ставить на красу свого обличчя,
Струнку ф?гуру - ? враження в?д зяви.
Красу завжди шанують ? звеличують,
? пом?чають - пильн? та роззяв?.

Хтось вибира? розум - й ставить ставки
На швидк?сть та стр?мкий кар?рний р?ст,
М?ня? воза на зимов? санки -
Гарцюючи то вгору, а то вниз.

Хтось вибира? серце - й випада?
З життя, в?ддавшись повн?стю коханню,
А пот?м вс?й родин? докоря? -
Що зупинився в власному зростанн?.

А хтось забив - ? спився чи на голку
Себе ? сво?х друз?в п?дсадив -
Махнули вс? - не буде з нього толку -
? в?н помер - лишившись молодим.

А хтось на грош? ставив, перегравши
У перспектив? вс?х сво?х знайомих.
Ус? прийшли до нього, назбиравши
Борг?в ? зобовязань кредитових.

Який зробити виб?р, як зм?шати -
В пропорц?? пороки та чесноти,
Н?хто не може впевнено сказати -
Застрягши в решет? пом?ж полови.