Сон-304

Повела д?тей на ?гри,
Щоб з?грали на плей-стейшн,
Щоб у розвитков? д?ти
Не в?дстали в?д ровесник?в.

Бо н?що так не руйну?
Мр?? юних космонавт?в,
Як страшна й убивча думка,
Що м?ж ?нших - меншоварт?.

Роз?брались - за секунду,
Що й як треба натискати -
Й запустили на двох шутер
Й зарядили автомати.

То н?чого - що одному
Т?льки виповнилось ш?сть,
Старший же в?д брата-гнома,
На сантиментр п?др?с.

Кожен вибрав для героя,
Зач?ску, стиль, вогнепалку.
? параметри для бою -
Два к?нц? одно? палки.

? почалась перестр?лка -
Кров лилась, хребти ламались,
Билися геро? ст?йко -
Хоч страждали в?д поранень.

На удар контрудари
Сипались - хай бог боронить,
? т?ла б?йц?в л?тали -
Вчувши сили надприродн?.

Кров юшилась, наче справжня,
?з в?дкритих, св?жих ран,
Та борцям не було страшно, -
На в?йн? нема? драм.

В к?нц? гри хтось переможе -
Хтось помре - у рукопашн?й,
Будуть ?х серця порожн? -
Хоч ? билися безстрашно.

Я за столиком подал? -
За д?тьми спостер?гала...
Й не могла сказать, яка я -
Стерва чи хороша мама...