Сон-159

Зовн? оф?с - надсучасний,
?з панелей композитних,
Куди глянеш - чистий пластик,
За яким ус?х й все видно.

Ст?л ? кр?сла на колесах,
Лампи, що в майбутн? св?тять,
Кожен день, як по ?нерц??, -
Промина? безпросв?тньо.

Т?льки оф?сна тусовка,
Геть ?з часом не зм?нилась,
Як при?хала з колгоспу,
Й трошечки принарядилась.

У доярок - по дв? норми
Надо?ть бабла з кл??нт?в,
Т? - хоч хлопц? гоноров?,
Та що зробиш, як при?мно.

Ланков? - ус? в рядочках,
Буряках чи кукурудз?,
В бугалтер?? до ноч? -
Жоден нулик не пропустять.

Менеджери, як ?здов?,
Т?льки коней поганяють,
Ц?лий день на телефон?,
Як у пол?, пропадають.

? свинарки-секретарки,
В них - у кл?тках кабани,
Як голодн?, викликають,
Щоб не спали в них штани.

Птах?вниц? вм?ють крила
Об?тнути у польот?,
В них ростуть прибутки в гривн?,
? видатки - в позолот?.

Ну, а в голови колгоспу,
Не зм?нилися задач?,
В?н бабло в кишеню косить
Й батогом шмага ледачих.

Зм?на лиш одна в робот?,
Що в?дразу на очах -
Ран?ш б?гали в чоботях -
А тепер - на каблуках.