Нична пригода

Вождев?, що стояв й балакав,
П?днявши руку в гору,
Хтось видрався вноч? й обкакав
Лице ? мудру голову.

З?йшлися люди, рядов?
? бувш? комун?сти:
– ? як в?н м?г вноч? туди,
На голову, зал?зти?

Та ще, ти бач, яким р?дким,
Неначе по заказу!
Якби сп?ймав, ?й-богу б, вбив
Нег?дника-заразу!

Стоять. Хто ла? пустуна,
Злорадо хто хихоче,
А от обмити в?д лайна
Вождя н?хто не хоче.

Уже з об?ду, хтось ?з тих,
Що так його любили,
Прислав пожежник?в, ? т?
?з брандсбойта обмили.

Д?ждавшись прац? т?й к?нця,
Д?док сказав сурово:
Г?мно обмили ?з лиця,
Та з рук не змили кров?.

1990 р.