Сон-352

Парубок хоч не кондитер,
Та п?рнув в життя солодке -
? зустр?в там Афродиту -
В п?н? голо? тусовки.

Д?вка - пещена й цибата,
Й звикла до життя у мушл?,
Й полювала на багатих,
Аби вийнять грош? й душу.

Вона з бос?в вибирала
Сорок плюс ? плюс м?льярд,
Могла бути ?деалом -
? поводитись, як б****ь.

Дорога, ? повна блиску,
Як в оправ? д?амант,
В?д?гр?? - а чи блисне -
Й поверне до принца зад.

Щоб ?? завоювати -
Не об?йдешся стрептизом,
Сл?д думки ?? читати -
Й передбачувать капризи.

Кв?ти - н?, цукерки - дик?сть,
Вузьколобий, пошлий смак,
До нових авт?вок - звикла,
Шуби - пройдений етап.

Парфюмер?я - ?нтимна
В розма?тт? аромат?в,
А б?лизна - прим?тивний,
Й надто грубуватий натяк.

В ресторанах - кожен веч?р,
?з новим старим знайомим,
А пох?д в театр - старече
? непопулярне хоб?.

На прикраси - й не погляне,
Як дешевш? за м?льйон,
А кру?зи на Багами -
Вже при?лися давно.

Тож щоб взнати обстановку,
Й примхи д?вчини-спокуси.
Парубок купив - головку
Многоцв?тно? капусти.

Що ж тут скажеш - в подаруноку
Смисл, не вартий ? гроша,
Не завязаних стосунк?в -
? смачного в?дкоша.

Метки:
Предыдущий: Карла-чародей
Следующий: Мерная ложечка