Краплинка частина друга

Ц??? ноч? краплинц? Кап? спалося так солодко, як н?коли! Та тут…
- Капо! Капо! Прокидайся! Ти все пропустиш! – м’яко п?дштовхувала сонну краплинку Хмарка.
- Що? Що сталося? Ну чому завжди доводиться просинатися тод?, коли найб?льше не хочеться?! – буркот?ла Капа, потягуючись.
Вона в?дкрила оч?, с?ла ?…завмерла в?д неспод?ванки! Ще вчора так? схож? одна на одну сестрички-краплинки перетворилися на казкових принцес!
- Як? ви вс? гарн?! Як? сукн?! Аж виблискують! ? вс? р?зн?! – захоплено вигукнула Капа.
- На себе! На себе подивися! – весело зашум?ли краплинки, а Хмаринка вже подавала найменшеньк?й ср?бне дзеркальце, ? загадково посм?халася.
Капа поглянула на себе ? аж в долон? сплеснула!
- Це ж диво! Це справжн? диво! – вона поверталася то одним боком, то ?ншим, ? все не могла намилуватися сво?ю новою сукнею, - Ви бачили?! Ви бачили?! – захоплено галасувала краплинка, п?дстрибуючи, - Яке гарне мереживо! А як воно ся?! Я справжня принцеса! Або н?… казкова цар?вна! Так! Див?ться, я казкова цар?вна! – лементувала Капа, п?дстрибуючи все вище.
Разом ?з нею почали п?дстрибувати ? сестрички-краплинки. Яко?сь мит? Капу п?дхопив В?тер ? вона закружляла поряд ?з Хмаркою.
- Лише поглянь, Хмарко! Я не падаю, я лечуууу!
- Звичайно, летиш! – засм?ялася Хмарка, - В?дтепер ти будеш зватися не Краплинка, а Сн?жинка Капа.
- А ?нш? краплинки теж сн?жинки?
- Ми теж сн?жинки! – в?дпов?ла Старша Краплинка(в?рн?ше, Старша Сн?жинка), що теж лет?ла поруч ?з Капою.
- Ой, як гарно! – закружляла в танку Капа, а ?? сн?жинки-сестрички засп?вали:
- Були ми краплинки,
А стали - сн?жинки!
Танцю?мо в неб?,
Немов зорепад!
На землю з Хмаринки,
На землю з Хмаринки,
Кружля?-зл?та?…
- Сн?жинкопад! – п?дхопила Капа.
- Та н?! – розвеселилися сн?жинки, - сн?гопад!
На землю з Хмаринки,
На землю з Хмаринки
Кружля?-зл?та?
На св?т сн?гопад!