Жiноча журба

Може й було, те, що варто згадати,
Щастя д?воче у сильних руках,
Чом вечорами кручиниться мати,
Посм?шки з ранку нема на вустах?

Мамо, р?днесенька, сядьте з? мною,
Поговор?ть про ж?ночу б?ду,
? роз?йдеться журба над? мною,
В Ваших долонях я спок?й знайду.

Птахи п?дн?муть веселку у небо,
Ще засп?ваю я п?сню свою,
Мамо, журитися зовс?м не треба,
Чу?те, р?дн? п?сн? у гаю?

Мамо, р?днесенька, сядьте з? мною,
Поговор?ть про ж?ночу б?ду,
? роз?йдеться журба над? мною,
В Ваших долонях я спок?й знайду.

П?сля розлуки життя не мина?,
Знов у поля за св?танком п?ду,
Рад?сна думка мене з?гр?ва?,
Щастя сво? неодм?нно знайду.

Мамо, р?днесенька, сядьте з? мною,
Поговор?ть про ж?ночу б?ду,
? роз?йдеться журба над? мною,
В Ваших долонях я спок?й знайду.

29 вересня 2008 р.


Метки:
Предыдущий: Смерть считает мои дни...
Следующий: Об ОП слово, ч. 340, великие поэты в ОП ч. 03...