Туман - яром, долиною...

Туман - яром,
долиною, -
Як рушник - на землю
впав, -
М1й миленький - не з1
мною, -
Мабуть, - 1ншу
покохав...


Мабуть, - 1ншу десь знайшов
в1н, -
На далек1й -
сторон1,
Пливе м1сяць, - наче
човен,-
Усм1хасться -
мен1...


Каже мен1: - "Не плач,
мила,
Не рви серця, не
ридай,
П1ди мила - та й
вродлива, -
До циганки - й
погадай..

Та як схоче - той й
наврочить,-
В1н до тебе - знов
прийде,
Верне й розум - тв1й,
д1вочий,
Й в1д коханки - в1н
п1де...

Й не журися, - як
востаннс,
Не рви коси -
золот1, -
Прийде любий - на
св1танн1, -
В1н почус - сльози
т1...

П1ди мила, - хай
наврочить,
Щоб згадав - увесь св1й
гр1х, -
Щоб згадав - слова -
д1воч1,-
Щоб заплакав - серед
вс1х..."


11.01.2016 р.