Остання крапля

Остання крапля, вже по сам? в?нця
Тривоги, болю i журби.
Благаю, т?льки не див?ться
З цiкавостi, а чи з нудьги.

Я стомлена, а ваш? оч? -
То лиш в?длуння безнад?й.
А пам’ять, пам’ять вже не хоче
Спустошених д?вочих мр?й.

Самотн?сть знизу? плечима –
Так, н?би я ? не одна.
Одна, бо доля розлучила.
Моя самотн?сть не вина.

Я завинила лиш коханню.
Н? посм?шки, н? сл?з, н? сл?в.
З?бралось в краплю все останню,
В останн?й зойк, в останн?й сп?в.


Метки:
Предыдущий: Наш путь
Следующий: Немые мечты