Зiвяле листя

Щось наче блискавка в неб?
Раптово як метеор
? ще одна ще одна год?
Я бачив таке надвечор
Тод? зрозум?в я що листя
То було всього лиш с топол?
? в?тер зривав лише т?
Що були пожовкл? ? квол?
Все точно як в п?сн? про ос?нь
Нема? р?дн?шо? мови
Гармон?я руху пов?тря
Сильн?ше струнко? промови
Напевно це вигадка часу
Та факт залиша?ться факт
Що листя загине в?дразу
В театр? лише ? антракт
? варто теперь зрозум?ти
Що ос?нь оце ота сама
Не вимкнути не перемкнути
П?дступна вона як реклама
Коли найдорожче втрачаю
Щемить почина? бол?ти
У грудях за л?тню забаву
? певно вже час захвор?ти
Тепер справа ?мун?тету
Що майстер ?з пристосувань
Хоч я не вживаю котлету
?з дуже простих м?ркувань
Бо в?рю що звикнути можна
Вдягнувши десяток речей
?дучи неначе до раю
Пом?ж незнайомих людей

А що я насправд? втрачаю
Окр?м беззупинного часу?
Згадавши ковток прохолодний
У л?тн?й час св?жого квасу
Напевно лише сво? мр??
Слова в цифоровму парер?
На мене впливають под??
? сум я ховаю за двер?
А хто я насправд? – н?хто
? як мне звати – н?як
Росту у сво?му город?
М?ж грядками наче будяк
Така укра?нська культура
Жал?тись на сво? кор?ння
Неначе я кактус в пустел?
? не чорнозем а кам?ння
? хто скаже що це не так
Що я на дурне навертаю
Тим я в?дпов?м що все так
Бо б?льше н?чого не маю
? ще холодн?ше в?д того
Й без того холодне пов?тря
З?гр?тись мен? допоможе
Лиш сл?в невелика дров?тня
Коли ти самотн?й думками
То св?т весь неначе чорн??
Чи може з? мною одним це
Чи в оч? ус?м вечор??
Ми люди всього лише листя
? нав?ть дерева не в?чн?
То дурн? себе ут?шають
Що вже вони стали публ?чн?
Що вас пригадають байдуже
Вам лежачи буде у ям?
Бо ви як зламан? стовпи
Потонете в с?р?й реклам?
У яму закопувать листя
Розумн?ше ан?ж палити
Бо тим хто бажа? дишати
Лише воно буду смерд?ти
Це певно найб?льша наруга
Приховувать правду в?д св?ту
Бо краще тонути в болот?
Н?ж вибухи чуть динам?ту
Шепоче брехню листя клену
До ще молодо? смереки
Про те що ?? воно г?дне
У пр?рв? н?чн?й дискотеки
Вражають яскрав? под??
До поки трива? життя
Тим самим втрачаючи шанси
Довести себе до пуття
Не дивитесь дал? за г?лку
Байдуже що там п?д корою
А що вже казать про кор?ння
Я оч? ховаю рукою
Життя це н?чого не варте
Якщо тоб? ? що втрачати
Адже апетит беск?нечний
Не легко тод? втамувати
Та варто лише зрозум?ти
Що прийде ос?нн?й сезон
? ти упадеш безперечно
З?вялим на мертвий газон

Метки:
Предыдущий: Верный путь
Следующий: Мы прощаемся навсегда