Клоака

Сунь у мене шо попало,
Нав?ть очерет - це замало.
Нюхай ? лижи мене,
Бо я твоя клоака, помий мене.

Ти побрий мене станком,
П?д?три ще й наждаком
? поюзай в мен? св?чку,
Бо я твоя клоака, помий мене.

З будуна ти спита?ш : " Бля!,
Де я був учора, га?".
? я тоб? в?дпов?м,
Бо я твоя клоака, помий мене.