Справжн кохання

1 куплет.

Кудись под?лись раптом вс? звуки,
Нестримна р?чки лиш теч?я…
В?зьми, коханий, мене за руку,
? будем вдвох ми – лиш ти ? я.
Скажи ?кохаю?, ? буде диво –
Прихилить небо ус? з?рки.
В?зьми з собою зорю щасливу –
В коханн? разом ми нав?ки.

Присп?в:

Справжн? кохання, як з?рка вечорова –
Вплелась в?ночком вона в Чумацький Шлях.
Осв?тить м?сяць галяви ? д?брови –
Ми у коханн? йдемо по цих стежках…

2 куплет.

Сн?ги й морози нас не здолають –
З?гр?? серця твого тепло,
? ясне сонце на неб? гра?,
Наче негоди ? не було.
Тоб? веселку подарувала –
Ти кольори ц? намалював.
Я той малюнок в серц? сховала,
В?дчув щоб рад?сть й горя не знав.

Присп?в:

Справжн? кохання, як з?рка вечорова –
Вплелась в?ночком вона в Чумацький Шлях.
Осв?тить м?сяць галяви ? д?брови –
Ми у коханн? йдемо по цих стежках…

3 куплет.

Нехай святиться справжн? кохання –
Воно в?д Бога, воно з Небес.
Якщо згор?в ти в вогн? страждання –
З коханням св?тлим ти вже воскрес.
Сп?вають сурми – мовчать гармати,
? лл?ться п?сня, як дивосв?т…
Якщо ми будем когось кохати,
То щаслив?шим враз стане св?т.

Присп?в:

Справжн? кохання, як з?рка вечорова –
Вплелась в?ночком вона в Чумацький Шлях.
Осв?тить м?сяць галяви ? д?брови –
Ми у коханн? йдемо по цих стежках…