Годинник

1 куплет

Секунди, хвилини, години – усе так в?дносно в житт?…
?Т?к-так? – промовля? годинник, раху? роки золот?…
Годинник, пов?рте, не винен, що ми не ц?ну?мо час,
Та час – кращий л?кар людини, ? в?н вже не пройде повз нас.

Присп?в:

Можна вим?ряти час, можна кадр зупинити,
Та не можна повернути те, що втрачено нав?к.
Тож подумай добре ти перед тим, як щось робити –
На годинник подивись ? збережи щасливу мить.

2 куплет.

? стр?лки закрутяться знову, ? час перед нами пливе,
? раптом, немов випадково, життя все повз нас промайне.
Годинник н?чого не зна?, не ма? бо пам’ят? в?н,
Лише по соб? залиша? останн?й, прощальний той дзв?н.

Присп?в:

Можна вим?ряти час, можна кадр зупинити,
Та не можна повернути те, що втрачено нав?к.
Тож подумай добре ти перед тим, як щось робити –
На годинник подивись ? збережи щасливу мить.

3 куплет.

Годинники р?зн? бувають – призначення в них вс?х одне.
Людина стар??, вмира? – годинник в?ддзвонить про це.
Минають роки ? стол?ття, в?дходить усе в небуття,
Лиш в?чним лишився годинник – м?рило людського життя.

Присп?в:

Можна вим?ряти час, можна кадр зупинити,
Та не можна повернути те, що втрачено нав?к.
Тож подумай добре ти перед тим, як щось робити –
На годинник подивись ? збережи щасливу мить.