Крути

Вас вбивали на наших очах,
? лиш т?льки печаль у серцях,
Змусила пам'ять про вас берегти,
Змусила правду кр?зь роки спливти.
В?тчизн?с во?й ви були в?ддан?,
? за це окупантом розстр?лян?.

Та ми пам'ята?мо все до останнього,
Хоробр?сть ? в?дданн?сть кожного,
? запал думок в?ку вашого раннього,
? р?вн?сть в строю в?д б?дняка до заможного.

Ви вийшли на вулиц? з простою метою,
Кра?ну зв?льнити в?д гн?ту й розбою,
Та з розкритою пащею стр?тив вас зв?р,
Кулями в?н на той св?т вас пов?в.
Хоробро зневаживши долю свою,
Ви п?шли на погибель у р?дн?м краю.

Та ми пам'ята?мо все до останнього
Хоробр?сть ? в?дданн?сть кожного
? запал думок в?ку вашого раннього
? р?вн?сть в строю в?д б?дняка до заможного.

Метки:
Предыдущий: Ах, судьба ты окаянная
Следующий: Печальный напев неумехи