Я на льоту торкаю свiтлi зорi


Я на льоту торкаю св?тл? зор?,
В холодн?й не гублюся я ?мл?,
Поез?я мою забрала волю,
Хоч й не боронить бути в?льною мен?.

Мене не обп?ка чужая слава,-
Благословляю щастя я чуже.
Не думала, н?коли не гадала,
Що доля ? мене не збереже

В?д рим, в?д Музи, котрих часто кличу,-
Гостям рад?ю кожен день ? мить,
? усп?ху ус?м поетам зичу,
Хай полум'я поез?? горить.

В т?м полум'? моя теж ?скра буде,
Яскравий ? насичений вогонь,
У вс? в?ки серця ? душ? будить,
Не обминай його, скор?ш затронь!

Метки:
Предыдущий: Зачем душевное брожение...
Следующий: Не паражня