Кажуть менi...

Кажуть мен?: ?Не смикалася б, дурненька!
Що ти тут зм?ниш? Таке вже зм?нити – зась!
Бо лиш у в?ршах ? рад?сних побрехеньках
Бува?, що з бруду виходить герой ? князь.
А ти не герой. Ти нав?ть не син народу!
Д?вчисько ?з вадами зору, душ? та рук.
Вибач, але це й справд? твоя природа.
Не смикайся. Натовп зжере тебе, як павук…?

Я довго мовчу, м?ркуючи: ?Чи це правда?
Чи д?йсно душа моя, як листок, дрижить?
Мен? ж не начхати, яким буде наше завтра,
? св?тлим очам ?накший потр?бен св?т!
Хай руки мо? битися ? не можуть,
У головах нин? найб?льший б?й,
А в?рити треба в правду – свою ? Божу,
Бо сила – у грудях – скарбниц? ус?х над?й!?

19.01.14