Дорогичин

Данилови рекъшоу. не лепо есть держати нашее отчины. крижевникомь Тепличемь. рекомымь . Соломоничемь. и поидоста на не в силе тяжьце. приаста град. мсца марта стареишиноу ихъ Броуна еша. и во изоимаша. и возъвратисе Володимер
Галицько-Волинський л?топис
(?пат??вський список, Х??? ст.)

Лати сталев?, гостр? списи,
На б?лих тун?ках меч? ? хрести –
Рицарське в?йсько руша? в пох?д:
Орден Тевтонський пряму? на Сх?д.

М?сто над Бугом – добрий почин –
Штурмом захоплено Дорогичин.
Конрад з Мазов?? – тевтонський васал –
Гордий, що руську фортецю здолав.

Древн? П?дляшшя – Руська земля:
В?днин? це вотчина ?в?йська Христа?.
Хай начуваються ?ретики:
Для них хрестоносц? вогонь принесли.

Кров? потоки, стог?н людський –
Несуть окупанти порядок новий.
Хто захистить православних слов’ян –
Нещасних беззбройних м?щан ? селян?

Плаче П?дляшшя г?ркими сл?зьми:
?Де ви, славетн? руськ? княз???
Плачуть малеча, стар? ? ж?нки –
Ждуть порятунку в?д руських полк?в?

Зв?стка тривожна в Галич летить.
Там на престол? Данило сидить.
Во?н хоробрий ? мудрий пол?тик,
В?н хрестоносц?в здатен розбити.

В день березневий л?д рве мости –
Стали у пол? червлен? щити
На землю П?дляську гордо вв?йшли
Галицьке в?йсько й волинськ? полки.

Став проти них ?з раттю в зал?з?
Бруно – маг?стр суворий ? гр?зний:
?Б?йтесь, слов’яни! Наш? списи
Знищать слабеньк? ваш? полки!?

Довго тривала битва гаряча,
Та все ж усм?хнулась Данилу удача
Рицарське в?йсько розбите до скону,
Бруно до руського втрапив полону.

Рад?ють П?дляшшя, ? Галич, й Волинь:
Зв?льнено гордий Дорогичин .
Впиши, л?тописцю, в сво? стор?нки
Руськую славу - хай гримить на в?ки!


?вано-Франк?вськ
листопад 2009р. – с?чень 2010р.

Метки:
Предыдущий: Импотенция
Следующий: Украденное детство