Коливдялишаютьсячастини

Коли в?д я лишаються частини,
душа ст?ка? воском по щоках,
чи жити з почуттям провини
?з хибним почуттям провини?
на роздуми нема? ? хвилини,
ховати в?д найближчих страх

? т?ло слуха? пок?рно
як смуток р?же по к?стках,
тод? проходить меч по т?лу
що другорядне, що первинне
? ти стиска?шся безсило
душа розщепиться навзнак


в реальност?, де все не так,
? р?же душу до думок
загорту?шся у клубок,
? недосяжний ,раптом, крок.
найменший легкодухий птах.

небесн? в?кна прив?дкри?
як нерв прокладу? св?й шлях,
як, щось стаб?льне та первинне
ширя? в простор? так в?льно,
? диха?ться вже пов?льно
? де той гн?в?, ? де вже страх?.

? те, що в?дають тварини
в не усв?домлен?м бутт?,
як ледь в?дчутне та незриме
? в щирост? сво?й нестримне,
та все ж розм?рене та в?льне
що ж ми бажа?м в?днайти.