Ми сойки з помойки?

Святому Великому Серафиму
Саровському з любов’ю
присвячу?ться


А я люблю тебе, Святий Великий!
Любов ти мав — свою
у часи дик?!
Але ж в мен? все т? ж
л?сов? зойки...
бо сойки —
внутр?шн?ше б?льш у л?с —
як зна?мо — в?дтиснут?! —
з пляж?в помойки...


У тебе, серце, серце — чисте-чисте...


тож ? мене — внутр?шн?ш сойок...
ти ж богослов!
(а вс? ослово — пасово!)
ти ж говори! —
(якби ж то слухалися богослов?в,
не було б слова у соф?ст?в.
Данте) –
що ? любов до тебе — особиста!..


хто особисто тебе, мене любить —
той все для тебе й зробить —
? той тебе не вгробить!
Як от тоб? ще за життя робили —
Христу робили!!!
то ж й мен? роблять


а вже за сойками — дикий малинник...
о Слове! о Серафиме! ви ж
не спуска?те там слину!
тут нав?ть Серафима — вже не поминають...


А Радонежський? — то десь в л?с? —
? ?же з ними...
чи все начальство — там ? тут —
в духовн?й ком???


а дал? за малинником — ведм?дь...
я з ним так же й знайомивсь —
хот?в пос?сти той малинник,
та в?н — ? це було ж!! — гукнув
гукнув
гукнув
? близько так гукнув —
й побачив мою спину!
А я люблю тебе, Святий Великий,
? прямо дають в небо вих?д.


М?сцев? там на батьк?вщин? —
вони й туг? в?д палено?
? в?д спалень —
на велик?сть...
? тут ? там вс? дик?! — дик?!
Ради Христа
? ради слави ?мен?
?з л?су вискочимо
ради серця з серцем ?волги —
пора ?м ? зм?нитись!..

01.08.2021, з причастям,
свято прп Серафима Саровського