Душа моя нудьгу за Тобою 192

Душа нудьгу?ться про Бога,
В Живого Бога в?ра ця,
? рветься дух м?й лиш до Нього,
До Бога р?дного, В?тця.

Зр?днив Господь нас – ми як д?ти
?з Духом Праведним Святим,
? милий серцю В?н пов?ки:
Над?я, рад?сть й щастя з Ним.

Душа нудьгу?ться про Бога,
Про ?нше ? не помишля,
Не хоче б?льш вона н?чого,
Лиш Господа шука душа.

* По мотивах писання преподобного Силуана Афонського

Метки:
Предыдущий: Пока - лишь эхо. Автор
Следующий: Злость