11. 06. 2008 Присвячено голодомору 1932-1933р

Так, св?т оч?ку? сьогодн?,
Що розпов?м всю правду я
Про т? часи страшн?, голодн?,
Що несум?сн? ?з життям.
Розпов?сти це неможливо,
Бо знов ? знов це проживу,
? серце защемить тужливо,
Тод? не вмерла ? живу.
А ск?льки всього було, люди!
Щоб вам н?коли те не знать,
Коли шука?ш ?сти всюди,
Жу?ш траву, щоб не сконать.
А мати, що сама без сили,
Останн? д?тям в?дда?,
? кожен день нов? могили,
Чи край скаж?ть хоч цьому ? ?
А край тод?, коли людину,
Так горе в пекло довело,
Що ?стиме свою дитину,
? все жаха?ться село.
Жив?ть ? радуйтеся, люди,
Бо не голодн? ви щодня,
? хай вам допоможуть всюди,
Чуж?? люди, як р?дня.