Вовчиця
Вiдокремившись вiд ста?,вовчиця втiкла у лic.Там на не? чекав маленький вовчок,який звик до ?? ласки.Вони лоскотали один одного язичками ? ц?лувались.З ненавест? до згра? вовчиця плекала н?жно у свого вовченя турботи ? ласки. Начепто у ?? св?т? не було б?льше ?ншого захоплення н?ж ?? маленький хлопчик. Вона турботливо пересмикувала з одн??? лапки на ?ншу в?д жалю до себе в?д холоду.?? турботливе ставлення до себе наповнювало ?? соромом та зневагою до ?нших. Такий п?дх?д до себе вона обрала в?дразу.Бо почуття ?? до маленького хлопчика давали ?й над?ю у ?? з ним майбутн?.
Зненацька п?днялась хуртовина.? вони сховались у кинут?й ведмедем берлоз?.Притулившись один до одного вони чекали ранка.Задовольнявши один одного вони в?дчували потребу у сво?х почуттях,як гарний пром?нь над?? у наступному дн?.
Рано вранц? коли сонце вже посм?халось, вовчиця будила свого вовченя поц?лунками.В?д грайливо? посм?шки у очах вовченя лунав силует сво?? кохано? д?вчинки.
Вона метушливо шукали ?жу, але у берлоз? кр?м застар?лого хутра ведмедя н?чого не було. Тод? сполохавши один одного пара тварин п?шли на полювання. У ставку вони побачили одну маленьку рибку.Вона дивилась на них похмуро ? н?би казала:-"не ?жте мене!".
Ц?лий день вони блукали по л?су в пошуках пригод але ?ж? так ? не знайшли. П?д веч?р вони побачили л?хтар?.Це був д?м д?дуся ? вони почали бавитися перед хатиною.
Зненацька у стар?й хижц? з'явився д?дусь.В?н дбайливо узяв хворост ? почав розпалювати п?ч. ? д?м одразу почав наповнюватись теплом.Раптом в?н побачив на двор? пару-вовк?в, як? гралися у сторонц?.Побачивши що вони дуже голодн?, а це було видно по ?х втомлених очах.? в?н запросив ?х до дому.На п?чц? було багато вуг?лля, а це значило те що д?дусь був надто втомлений щоб його викинути на дв?р, як добриво, для свого городу. Пара втомлених вовк?в знемагали в?д спраги ? лягли перед дверима. Д?дусь зрозум?в що вони хочуть ?сти ? дав ?м трохи молока.Вовчиця одразу пригорнула маленького вовченя до себе ? вони заснули до ранку.
Зненацька п?днялась хуртовина.? вони сховались у кинут?й ведмедем берлоз?.Притулившись один до одного вони чекали ранка.Задовольнявши один одного вони в?дчували потребу у сво?х почуттях,як гарний пром?нь над?? у наступному дн?.
Рано вранц? коли сонце вже посм?халось, вовчиця будила свого вовченя поц?лунками.В?д грайливо? посм?шки у очах вовченя лунав силует сво?? кохано? д?вчинки.
Вона метушливо шукали ?жу, але у берлоз? кр?м застар?лого хутра ведмедя н?чого не було. Тод? сполохавши один одного пара тварин п?шли на полювання. У ставку вони побачили одну маленьку рибку.Вона дивилась на них похмуро ? н?би казала:-"не ?жте мене!".
Ц?лий день вони блукали по л?су в пошуках пригод але ?ж? так ? не знайшли. П?д веч?р вони побачили л?хтар?.Це був д?м д?дуся ? вони почали бавитися перед хатиною.
Зненацька у стар?й хижц? з'явився д?дусь.В?н дбайливо узяв хворост ? почав розпалювати п?ч. ? д?м одразу почав наповнюватись теплом.Раптом в?н побачив на двор? пару-вовк?в, як? гралися у сторонц?.Побачивши що вони дуже голодн?, а це було видно по ?х втомлених очах.? в?н запросив ?х до дому.На п?чц? було багато вуг?лля, а це значило те що д?дусь був надто втомлений щоб його викинути на дв?р, як добриво, для свого городу. Пара втомлених вовк?в знемагали в?д спраги ? лягли перед дверима. Д?дусь зрозум?в що вони хочуть ?сти ? дав ?м трохи молока.Вовчиця одразу пригорнула маленького вовченя до себе ? вони заснули до ранку.
Метки: