Люблю цю Украiну

Я так люблю цю Укра?ну,
Цей р?дний, тихий, теплий край,
Не пром?няю на чужину,
Цей сонця сх?д, небесний рай.
Де з димчастих Карпат до Сходу,
Земля пшеницями цв?те,
Де наш Дн?про могутн? води,
У Чорне море принесе.

Де Буг, як глиба вирина?,
З - п?д темно?, бездонно? д?ри,
? перш? капл? вниз ст?кають,
По ?менах, що р?зьблен? були.
Зверх камен?в колодязя старого,
Мо?х далеких прад?д?в.
? краю р?дного такого,
Не можна описати з сл?в.

? Укра?на незалежна.
Живуть у серц? - ц? слова.
Але в?йна така безмежна,
Як рана в серц? в нас жива.
Вогнем жевр?? у вулкан?,
? кров’ю платить нам вона.
Нескорен? стояли на майдан?.
Ц?на нескореним – в?йна.

Це тут на славн?й Укра?н?,
Озбро?н? солдати йдуть,
? по р?лл?, по бездор?жжю.
Машини й танки нам гудуть.
В окопах чорних там на Сход?,
Де з обстр?лу тремтить земля,
Солдати знову у поход?.
По зам?нованих полях.

Це тут на славн?й Укра?н?,
Де жити в?льно в мирний час.
Обпалений наш прапор жовто-син?й,
В?йною, що на Сход? в нас.
? слава й горд?сть Укра?ни.
Доросл? дочки ? сини.
Одн? по?хали в чужину,
А друг? - в вир?ю в?йни.