А я, по полю йду до мами

?дуть дощ?, пливуть тумани
холодна ос?нь за в?кном,
а я по полю йду до мами
туди, де цвинтар за селом.

Мен? чужою стала хата
? дв?р ? яблун? в саду,
для мене та для мого брата
з яким до мами я прийду.

Вона в?д нас п?шла п?д ос?нь
коли спадав кленовий лист,
а мен? хочеться ще й дос?
в?дчути дотик рук, та ?х при?мний тиск.

Шкода, що так влаштована природа,
що залишають нас батьки,
а ще коли така погода
в яку в?д нас, н?би б?жать роки.

Метки:
Предыдущий: Добрым Помогает Бог
Следующий: Бессонница