Зимовий зорепад

Тр?поче в неб? золоте волосся -
зимовий зорепад! В?длуння в?чного!
Знев?рившись в коханн? чи у в?дча??..
Про падаючу з?рку мр?ю дос?.

Бентежну - хвилювання колисати.
Омр?яну - де М?сяць славнозв?сний?!.
Спокусливу... Невже мен? зап?зно
зата?не бажання загадати.

Впаде до н?г пов?льно, як в безодню.
Загасне, збл?дне, щезне, мов бездолля.
? присуд, бо ж на те ? Божа воля,
в?ддарок ? над?я на сьогодн?.

Все буде ?накше. Не зразу, не вмить.
То що ж в спод?ванн? так душу ятрить?..

Метки:
Предыдущий: к Гратис
Следующий: Размышления в Ватикане. Венок сонетов