klizmo-realizmo

Ц?й хвороб? ще не дали назви латиною,
?й не створили л?к?в та л?кар?в.
Проте на не? хвор?? б?льша половина сучасних депресивних ман?як?в,
Ця хвороба - це коли для цього св?ту у тебе не вистача? сл?в.
Коли ти приходиш додому, а там зламан? замки,
Коли ти не виходиш вноч? з дому без ножа в кишен?,
Коли собака ?сну? не як друг людини, а як захисник квартири,
Коли ?х натреновують на палючу ненависть до всього нехазяйського,
Кол? ц? собаки скопом заб?гають у бари, пьють пиво, мацають д?вок,
малюють соб? закарлючки на руках та палять, палять, палять.
Ц? згра? покинутих собак згуртовуються, будь обережний, друже.
Ц? во?н?зован? машини, що й думати не можуть про ?нше, бо в дитинств? ?м м?зки пов?дбивали газетою,
Ай-яй-яй, а хто це зробив *хлоп*, ще раз так зробиш - получиш *хлоп*.
Ц?... ну ось, знову не вистача? сл?в, отже, до чого це я. А. Реал?зм.
Крапки достатньо, щоб зрозум?ти всю суть,
(Продолжить)
Суть того, що реал?зм у сучасному св?т? це шлях до крапки, до сво?? останньо? крапки,
це н?би черга за п?гулками в?д молодост?, "ми все одно загинемо" - кажуть вони ? палять ? палять ? палять, "життя г?вно!"-впевненно скандують вони, але куди д?неться вся ?х впевненн?сть, коли вони хоч раз зрозум?ють що таке життя?

? ми б?льше не будемо чути жодного гавкання о четверт?й ранку п?д в?кнами, жодних конфл?кт?в в ?рац?, ?ран?, Афган?,
Жодних балачок про фашизми/нацизми/соц?ал?зми/анарх?зми та ?нш? кл?зми, що нам так вправно доставля? "держава".

Лише тихеньке скавул?ння. Але й воно зникне.

Це не генетика.

Це набуте.