Необачно втрачене

А ви н?коли не уявляли,
Як бездоганн? кристали сн?жинок,
Що так мелод?йно спускаються з неба,
Зминаються п?д п?дошвами нечищеного взуття?

А ви н?коли не чули,
Як серед н?чно? тиш? зимового л?су,
Де нав?ть пов?тря зда?ться завмерло,
Громом в?длуню? кожен крок?

А ви н?коли не приглядалися,
Ск?льки р?знобарвних малюнк?в
Народжують т?н? на б?лому сн?гу,
Коли його торка?ться вран?шн? сонце?

Тож я вам бажаю хоча би спробувати -
Уявити… Почути… Побачити…
Те величне непом?чене,
З?м’яте квапливими кроками,
Щоби об нього не сп?ткатися
Та не отримувати зайвих синц?в.

17.01.2013