Стих я поет продовження, 1

Стих?я ? поет

(продовження,1)

6.

?нду?зм ? марксизм — це дв? однобокост? ?диного
осво?ння св?ту, ун?версуму. Але методом ц?л?сност?
ун?версуму живе й творить нос?й ген?я духу, поет,
що не вичерпу?ться н?чим в?домим.
Не ?сну? в природ? методу д?алектичного п?знання ?
методу осво?ння св?ту духом у чистих видах, ?зольованих
один в?д другого. ?сторично культурою експеримент?в,
абстрактного мислення ? розумовим методом д?алектики
п?знання волод?? переважно ?вропа. ?сторично самобутньою
культурою духовного ? мислительного осво?ння св?ту ?
методом л?тання духу волод?? переважно ?нд?я.
Зараз вже йде вза?мопроростання культур експерементальних
наук Заходу з духовними Сходу.
В?дм?нност? виникали на ?сторичному грунт? ? в духовност?:

1) ?зовн?шн?й?, по-марксистськи — ?деальн?й,
2) ?внутр?шн?й?, по-?ндуськи — безпосередн?й.

Видно, що неген?альн?сть — це пережиток, хаос,
см?х Космосу.

Хто з ?вропейських нос??в ген??в, якщо вони ще
зостались, сховавшись од всезм?таючого загальноприйнятого
потоку мислення, встане на весь зр?ст ? скаже, що
бачення серцем — не ? основа творчост?, а ?гри ненос??в
ген??в — не ?натяжка?? Але бачення серцем — це
опосередковане баченням духом, так звана ?внутр?шня?
духовн?сть.

Хто з ?ндуських нос??в ген??в (канал?в вищого духу)
встане ? скаже, що знакова думка в системах значень
н?коли не була на його шляху збудником натхнення
? п?дн?мання псих?ки до високого духу й самовдосконалення?
Але думка, передана в знаках, — це елемент так звано?
?зовн?шньо?? духовност?.

Але ж це т?льки ?скри мого випробування вас на стан
ген?альност?, всього лиш ген?альност? в межах епохи,
? вам це ясно.
Тод? другий крок: чому ви до цих п?р мовчали?

Але ж лозунги:?Марксизм — це все? ? ??нду?зм — це все? —
? одн??ю ? т??ю ж реакц?йн?стю темних, випробуванням
на ?нший стан: не планетарний. Хто з вас може пройти
випробування на стан держання поля гармон?йного
ген?я-ун?версума?

Як ще доносити знання ген?я духу ? саме знання про це
знання, якщо не тим, що творити сл?д у високому натхненн?
н е д о с я ж н о г о духу ? залишати сл?ди духу? Тод? вони
?вистелен?? так, що сонний дух людини, попавши в ?х
фокус, ?скипа?? ? п?дн?ма?ться сам до того ж стану, —
прямо ста? частиною вищого, ? т?льки це ма? значення.

Все ?нше засм?чу? дисгармон??ю.
Як же ви живете в засланн? в середнього розуму
посередностей з ?х атмосферою дисгармон???
Чи може бути вам — там — ясним х?д життя?

Марксизм на сво?му ?сторичному грунт? в рамках
нин?шньо? форми матер?ал?зму н?коли за сво?ю
природою не вимагав в?дхилень в?д картини св?ту,
що зм?ню?ться. Але в?дхилення були, що лежить
в сам?й основ? д?алектичного матер?ал?зму.
Основна вимога д?алектики п?знання — розглядати
кожну конкретну ?стину, як зчеплення вс?х конкретних умов,
що означа? наближення п?знання себе ? св?ту до
законом?рностей його розвитку.

?нду?зм не раз замикався на нац?онал?зм?. В основ?
осво?ння св?ту духовним методом — та ж вимога
конкретност? ?стини в процес? отримання знань
безпосередн?м знанням-чуттям в духов?.
Метод приведення життя до в?дпов?дност? Космосу —
основа зближення Сходу ? Заходу.
Самооптим?зац?я динам?чного самоосво?ння вс???
матер?? в д?алогов? — ?диний метод, ун?версум. ?дн?сть
мети життя в природ?, сум?жн?сть мети життя
з метою природи — сп?льна основа.

Крок в?д однобокост? до ун?версального методу
зробить Зах?д — ?сторично.
Крок в?д однобокост? до ун?версального методу
зробить Сх?д — ?сторично.

7.

Серйозна робота, що зм?ню?ться, не передбача? повчання
?нших. Хто не працю?, той учить ?нших, втягуючи ?х в
?нерц?ю повторень.
Навчаючи — вчись. Бо природа
високого духу вимага? головного — зд?йснення роботи
к о ж н и м для вдосконалення себе ? ?нших. Бо хто
не працю?, той не св?тл?? ? ??сть? св?тл?ших,
залишаючись нижчим за орган?зац??ю.
Вийти вперед в градац?? — значить в?ддавати св?тлий дух.
Кожна св?тл?ша орган?зац?я матер?? знаходиться в зв’язку ?з
?ще б?льш високою, для котро? вона темн?ша. Низьк?
орган?зац?? матер?? несуть на соб? в?дтиски ще б?льш темних.
Тепер ясно, кого парал?зують страхом смерт? сл?ди низько?
?муки матер????

Ясно, що ? к?гт? низу, ?нерц???
Ясний зм?ст життя людей, як вдосконалення себе ? ?нших? —
? нав?що?
Ясно, що смерт? для людини нема — в такому розум?нн?,
як прийнято нин??
Ясно, що вдосконалення затриму?ться страхом смерт??
Ясно, що страх смерт? — в?д всякого ч?пляння за власн?сть
аж до бажання слави — ? одна найвизначальн?ша сила,
що жене св?т в безум?,
тобто по коридору низьких енерго?нформац?й,
з к?гт?в якого виходу нема?
Ясно, що т?льки у високому духов? низький дух
стира?ться ? тому т?льки любов зц?лю? ? одкрива?
вищий св?т?

Ясно, що душа ?, а смерт? нема, як обриву?
Ясно, що значать ц? справжн? знання для поневолених?
Ясно, що наста? нове життя — не технолог?чне,
а саморозвою душ? ? духу людини?
Можна передбачення майбутнього ? керування ним
назвати й так, як назвало природознавство:
?випереджаючим в?дображенням?;
це власив?сть природи давати кожному за його станом душ? —
в?дпов?дним духом, котрим в?н творить под??.
Поет не може бути зрозум?лим. Хто поясню? св?й
талант — той самовикрива?ться, п?дрива? струми сво??
природи, ста? непл?дним. Що ? в?дбува?ться завжди
майже з ус?ма. Хто з нос??в ген?я скаже, що зараз праця
на Укра?н? серйозна?

Поет принципово не може засуджувати будь-що
в матер??: вона на сво?х р?внях, а на кожному —
природне сво? вед?ння (повед?нка).

Хто з вас зна?, що робити? Просте примирення з
поетом, який наперек?р вс?й кра?н? ? безвих?дност?
попередн?х росте ? зр?? до високого ?духу бога? —
може бути т?льки всенародним, переломним, бо
жодна псих?ка не може стати поряд ? витримати це.
За принципом в?дпов?дност? духу.

? чи серйозно це, що поет ма? право переродити все
творч?стю, всю думку ? все життя вс?х, але р?зко
п?дняти до ?духу бога? псих?ку конкретно? людини —
не ма? права! Щоб не зломати.
Ясно? Що милосердя —
враховувати реальний р?вень духу.

Дал?. Правильн?сть формування планетарного напрямку
розвитку — небувале в житт?. Вже ? в кра?н?
вульгаризац?я досягнень Сходу. Не могло бути здорового,
природного ? переконливого шляху ?днання Сходу
? Заходу. Бо н?хто справжн?й не м?г прийняти
застояно? думки радянсько?, що обмежувалась
посередностями, дискредитувала ?дею сп?льного блага,
справжнього ?комун?зму? — нер?вно? р?вност? природи.

?врейський етнос нин? в найскладн?шому стан?:
необх?дне розум?ння ? любов до нього. ?вре?в
тисячол?ттями гнали вс? по св?ту, громили, пересл?дували —
? в них найб?льша память страху, бо н?ким не були
люблен?. ?х зображували нап?влюдьми.
? т?льки Гоголь
першим художньо показав ?врея, як г?дну людину.
Вже Лев Толстой пояснив тенденц?ю: що ж, в?дт?снили
нас, ?вре?в, до лавок, ми в?зьмемо до рук грош?, а тод?
? вас. Бо ?врейське в?рування приземлен?ше, пор?вняно
з християнським, понижен?ш? також св?тогляд ? побут,
тому й ч?пк?ш? до земного життя.
Як всередин? етносу, так ? м?жетн?чно гризуться — т?льки
низи, що зрослися з зоолог?чними ? геолог?чними
планами буття.

Не гризуться т?льки духовн? верхи, що п?днялися в
духов? або за рахунок ?нтел?гентного виховання, або
вроджено? еволюц?йно високо? душ?.
Буржуаз?я — ? продовження безуму: родово?
хвороби людей. Низьк? в?брац??, пропускання через серце
торгу ? грошей, власницьке почуття – цим все сказано
для знаючих. Страх смерт? — ось як? в?брац?? носять
незнаючих темних людей, гризуть низи ? роблять все,
що ви бачите, й за що вони ч?пляються.
?врейська буржуаз?я (буржуаз?я США ? ?н.) з ??
?богообран?стю? вимага? ц?лком природно свого
законного середовища, щоб залишилась нев?домою
природа людини як вона ?, ? природа високо? духовност?
з ?? ясним споко?м ? вказуванням природного м?сця
кожно? людини в духов?, хто ? хто в св?т?.
Важливе ось: в?дома ?вперт?сть ?врейсько? думки? —
яка вона сьогодн?? ?врейський образ мислення,
властивий нос?ям етносу — який в?н сьогодн??
Де ?врейськ? нос?? ген??в?

Важливе ось: з новим св?тоглядом, з? справжн?ми
ц?нностями настане реорган?зац?я життя така,
що вс? уявлення зм?няться, вс? сьогодн?шн? втратять
силу загальнообовязковост? ? стануть см?шними, —
то де нос?й ген?я в кра?н?, який не в?ддасть
?врейський етнос ? думку — буржуаз?? ? —
на загибель?

Генезис ?врейського етносу — стих?я, котра, маючи
центр в ?врейськ?й буржуаз?? з ?? заст?йним духом,
вплива? на св?товий дух, в котрому все вир?шу?ться.
На той дух, що не визнаний комун?стами:
нин?шн? ?комун?сти? ? буржуаз?я — одне ? те ж в природ?.
Це серйозна, прихована в?д ?вре?в ? в?д вс?х р?ч —
недуховне користування ?врейською буржуаз??ю
генезисом свого етносу.

Торг (буржуаз?я ? псевдокомун?сти) як тяжкий пережиток
не переживе приходу св?тлого всепланетарного
св?тогляду, поля духовност?, духовно? революц??.
Торг не може не знати, що н? духу, н? думки, н? ритму
Космосу н?хто не може зупинити.
Торг не може не знати, що Шевчук мав право сказати
необх?дне, але не заграничне.
В?брац?? страху виганяються думкою ? любов’ю;
?врейска ?нтел?генц?я — фермент думки, без чого
не бува? сп?льного блага.

Нехай нижч? вдосконаляться, п?знають ? розкажуть
?ншим те, чому, якби ?вре? поневолили св?т, загинули б
?вре?. ? було б ще одним см?хом б?льше.

Шевчук не ворог н?кому ? н?чому.
Весь св?т — поетовий; всьому ? сво? м?сце,
не б?льше ? не менше.

Я маю дух: застосування в низах протиприродне.
Що даю початком духовно? революц??? 1) право на юн?сть
наперек?р старим заслугам, 2) право на необмежен?сть знань,
3) право перемогти вищою думкою нижчу, 4)свободу духу.
Жодна людина не заявила даних забезпечити
теоретично ? практично. А це ж — др?бниц?
в пор?внянн? з життям в недосяжному духов?.

Не можу торкатися в духов? з посередностями.
Я працюю в духов? ? живу в Богов?; то ? недосяжн?сть
поета для низьких.

Говорю, що не маю права зраджувати Святий Дух.
З мого кроку кра?на може зробити кроки до св?тла
духу.
(продовження буде...)

Метки:
Предыдущий: Комета
Следующий: Стих я поет