Сонячна турбота

Натомилось сонце дуже,
Зранку в неб? ходить.
В об?д впало у калюжу,
Випило всю воду.

Жаби вмить роти розкрили,
Закричали хором: -
Ти у нас забрало силу,
Разом з нашим морем.

Засм?ялось сонце ясно,
Хмари набундючив.
Впав на землю дощик рясно,
В?дновив калюжу.

Сонце св?тить й гр?? землю,
Ясним днем вс?х т?шить
Те, що взяло, все поверне,
Вдесятеро б?льше.