Крилатий, волохатий та масляний
(фото знайдене в iнтернетi)
(народна казка, перекладена на вiршi)
На л?сов?й галявинц?,
В теплесеньк?й хатинц?,
Жили соб? три братики -
Щир? укра?нц?.
?х було звати:
Мишок Волохатий,
Крилатий Горобець,
Та Масляний Млинець.
Жили вони, поживали,
П?сеньки разом сп?вали,
Роботу кожен свою мав,
Та й ?ншому допомагав.
Горобець приносив ?жу,
Мишеня дрова рубало,
А Млинець удома поравсь –
Завжди кашу й борщ наварить.
Бува?, сядуть вс? до столу,
? не нахваляться н?коли.
Говорить Горобець пом?рно:
“До чого ж борщ смачний та жирний!”
В?дпов?да йому Млинець:
“Це ж я старався, молодець!
Занурюсь в горщик боком
Я масляним сво?м -
Тод? в?дразу стане борщ
Жирненьким ? смачним .”
Говорить сл?дом Мишок стишка:
“Адже я теж н?чим не г?рший!
Я дров ?з л?су навезу,
Др?бненько в кучку нагризу,
У п?чку накидаю –
От ? вогонь пала?!
Як добре я з цим справлюся,
Так добра й каша звариться .”
А Горобець крильми маха?,
? знову друзям промовля?:
-Та що казати, от мен?
Так взагал? нема ц?ни –
Як назбираю вам гриб?в,
Як попритягую боб?в!
У мене праця найскладн?ша в св?т? -
Лиш завдяки мен? ви завжди сит?!
Отак жили вони, хвалились,
Не ображались, не сварились.
Та от замисливсь Горобець:
“Н?, так неможна! Все! К?нець!
По л?су ц?лий день л?таю,
Збиваю н?жки, крильця все тр?паю.
Я б?льш за вс?х працюю,
Двох ледар?в годую!”
Наступний день по-?ншому почався –
Удома Горобець рубать дрова зостався.
Млинець п?шов до л?су полювати,
А Мишеня лишилось страви готувати.
Ось котиться соб? дор?жкою Млинець
Пом?ж кущами в л?с? навпростець.
Аж раптом хап з кущ?в лиса,
? зуби в б?к Млинцю вгриза.
В?н ледве вирвавсь, ледве вт?к!
Лисиця в?дкусила б?к.
Приб?г млинець додому,
Не може заспоко?ться,
Як гляне на подв?р’я:
“Ой лишенько! Що ко?ться?”
Мишко став борщ варити,
Чого не покладе,
А борщ усе не жирний, не добрий,
Щось не те!
Згадав же волохатий слова тод? млинця,
От ? стрибнув у горщик –
Спина зварилась вся.
Обпатравсь, обшмугався,
? кожушок обл?з,
Сидить, дрижить на лав?,
Не може втримать сл?з.
А Горобець тим часом
Дрова в двор? носив.
“От легкотня!” подумав,
? сам соб? зрад?в.
Але почав дрова клювать,
На щепочки ламать,
Клював, клював,
Та й дзьоб зламав,
? став в?н горювать.
Сидить на призьб?, не вста?,
? лише г?рко сльози лл?.
Приб?г Млинець додому, й бачить:
Горобчик клюв зламав, та й плаче,
На лав? в хат? сльози лл? Мишок,
В?н обпалив св?й с?рий кожушок.
Тод? Млинець ? каже:
“Отак бува? завжди,
Коли один на одного кива?,
Робити свого д?ла не бажа?.”
? Горобцю в?д того соромно так стало,
Що аж забився в?н в куток п?д лаву.
Ну що, робити н?чого,
Отож погорювали,
? як ран?ш, по-старому
Знов жить вони почали.
Вже кожен справу знав свою:
Горобчик носить ?жу,
Мишок дрова руба, Млинець –
Борщ варить, й кашу св?жу.
? починають вони так
Св?й кожний Божий ранок,
Тож в?дновились в ?х с?м’?
Добробут ? порядок.
2008 р.
(народна казка, перекладена на вiршi)
На л?сов?й галявинц?,
В теплесеньк?й хатинц?,
Жили соб? три братики -
Щир? укра?нц?.
?х було звати:
Мишок Волохатий,
Крилатий Горобець,
Та Масляний Млинець.
Жили вони, поживали,
П?сеньки разом сп?вали,
Роботу кожен свою мав,
Та й ?ншому допомагав.
Горобець приносив ?жу,
Мишеня дрова рубало,
А Млинець удома поравсь –
Завжди кашу й борщ наварить.
Бува?, сядуть вс? до столу,
? не нахваляться н?коли.
Говорить Горобець пом?рно:
“До чого ж борщ смачний та жирний!”
В?дпов?да йому Млинець:
“Це ж я старався, молодець!
Занурюсь в горщик боком
Я масляним сво?м -
Тод? в?дразу стане борщ
Жирненьким ? смачним .”
Говорить сл?дом Мишок стишка:
“Адже я теж н?чим не г?рший!
Я дров ?з л?су навезу,
Др?бненько в кучку нагризу,
У п?чку накидаю –
От ? вогонь пала?!
Як добре я з цим справлюся,
Так добра й каша звариться .”
А Горобець крильми маха?,
? знову друзям промовля?:
-Та що казати, от мен?
Так взагал? нема ц?ни –
Як назбираю вам гриб?в,
Як попритягую боб?в!
У мене праця найскладн?ша в св?т? -
Лиш завдяки мен? ви завжди сит?!
Отак жили вони, хвалились,
Не ображались, не сварились.
Та от замисливсь Горобець:
“Н?, так неможна! Все! К?нець!
По л?су ц?лий день л?таю,
Збиваю н?жки, крильця все тр?паю.
Я б?льш за вс?х працюю,
Двох ледар?в годую!”
Наступний день по-?ншому почався –
Удома Горобець рубать дрова зостався.
Млинець п?шов до л?су полювати,
А Мишеня лишилось страви готувати.
Ось котиться соб? дор?жкою Млинець
Пом?ж кущами в л?с? навпростець.
Аж раптом хап з кущ?в лиса,
? зуби в б?к Млинцю вгриза.
В?н ледве вирвавсь, ледве вт?к!
Лисиця в?дкусила б?к.
Приб?г млинець додому,
Не може заспоко?ться,
Як гляне на подв?р’я:
“Ой лишенько! Що ко?ться?”
Мишко став борщ варити,
Чого не покладе,
А борщ усе не жирний, не добрий,
Щось не те!
Згадав же волохатий слова тод? млинця,
От ? стрибнув у горщик –
Спина зварилась вся.
Обпатравсь, обшмугався,
? кожушок обл?з,
Сидить, дрижить на лав?,
Не може втримать сл?з.
А Горобець тим часом
Дрова в двор? носив.
“От легкотня!” подумав,
? сам соб? зрад?в.
Але почав дрова клювать,
На щепочки ламать,
Клював, клював,
Та й дзьоб зламав,
? став в?н горювать.
Сидить на призьб?, не вста?,
? лише г?рко сльози лл?.
Приб?г Млинець додому, й бачить:
Горобчик клюв зламав, та й плаче,
На лав? в хат? сльози лл? Мишок,
В?н обпалив св?й с?рий кожушок.
Тод? Млинець ? каже:
“Отак бува? завжди,
Коли один на одного кива?,
Робити свого д?ла не бажа?.”
? Горобцю в?д того соромно так стало,
Що аж забився в?н в куток п?д лаву.
Ну що, робити н?чого,
Отож погорювали,
? як ран?ш, по-старому
Знов жить вони почали.
Вже кожен справу знав свою:
Горобчик носить ?жу,
Мишок дрова руба, Млинець –
Борщ варить, й кашу св?жу.
? починають вони так
Св?й кожний Божий ранок,
Тож в?дновились в ?х с?м’?
Добробут ? порядок.
2008 р.
Метки: