Лепетун

ЛЕПЕТУН

Тун-тун, тун-тун!
Лепетливий лепетун.
Туди – ник, сюди – ник.
Днями ханькати в?н звик.
В?н зум?в, любеньк? д?ти,
(Н?де правдоньки под?ти),
Сто три вози ?з горою
За годину наковчи;ти.
Справжн?й ген?й, що й казати!
Нав?ть Феська язиката
Заздрить лепетню тому.
– Чесно кажучи, – з?тхнула, –
Це п?д силу лиш йому.

– Лепетуне, будь здоровий!
Наш красунчик гов?ркий.
Раз така вже в тебе вдача,
Що ж, халявкай ? рад?й.

З книги ?ЖИВИЦЯ-ЧУДОВИЦЯ?