Монолог Зими

Я Зима, характер маю
гр?зний ? суворий.
Друз?в тут сво?х чекаю...
Мороз кажуть, хворий.
Н?! Поглянь,летить ?з в?тром
Ховай мерщ?й щоки
Вдарять так по тво?х кв?тах,
ще й вип,ють вс? соки.
Колись я була Весною
ц?лувалась з сонцем,
в?тер бавився косою,
заглядав в в?конце.
Не чванися ти красою,
бо вона не в?чна,
будеш й ти колись зимою,
сестриченько гр?шна.

Метки:
Предыдущий: Серый маленький мышонок
Следующий: Братья-2. Призы от Киски Алиски