Жаль души

Не покинув би тебе,моя кра?но,
Де над полем жита неба синь,
Де г?рська вода тече до млина,
Де в яру пасеться б?лий к?нь.

Не покинув би тебе,моя кра?но,
Не ступав би я на чужину,
В т?м що ?-то не моя провина-
Я себе в?д хати не жену.

А мене женуть все дал? злидн?,
? образи р?дно? земл?,
? керманич? державн?? огидн?,
Що жирують наче корол?.

Роздирають неньку Укра?ну
На велик? ? мал? шматки,
Укра?нцю,не ча беду?ну,
В беззаконня надають кв?тки.

Наче в ступ? вс? роки товчеться
Самост?йн?сть,що звела у бруд,
Та невжеж кра?на не проснеться,
? не стане над граб?жем суд.

? от?,що тут розпанувались
На мо?й разоран?й земл?,
По вс?х пляжах миру розгулялись,
?х майбутне в розкош?,в тепл?.

Може я до дому повернуся,
Адже це безладдя не на в?к,
Може дол? я ще усм?хнуся,
? рокам зроблю я перел?к.

Метки:
Предыдущий: Домой
Следующий: Посвящаю Зурбагану